У газеті «Комсомольская правда» від 7 лютого 1982 року я прочитав статтю А.Тарасова «Живе такий комбат», в котрій розповідалося про роботу групи «Пошук» з Московського торгово-економічного технікуму. Його вихованці ведуть пошуки воїнів Першої Московської дивізії народного ополчення, перейменованої потім у 60-у стрілецьку. Отож, у мене з'явилася надія знайти і місце захоронення свого батька — Григорія Антоновича Кобилянова, котрий воював у цьому з'єднанні...
Після довгого очікування відповіді із Центрального архіву Міністерства оборони СРСР прийшов лист: «...За документами обліку безповоротних втрат... встановлено: стрілець 1281 стрілецького полку 60 сд рядовий Кобилянов Григорій Антонович, 1901 року... загинув 7 км південно-західніше міста Ковеля».
Відповідь із архіву прийшла у травні минулого року. Тому вирішили виїхати на Волинь. Коли приїхали у Ковель, стало зрозуміло, що нам щастить на зустрічі з добрими й хорошими людьми. Це пенсіонери О.Д.Седенович, Д.Т.Кушарук, його син Д.Ж.Кушарук, завідуюча держархівом І.Д.Минич і багато інших.
Навіть водії приватних машин довідавшись, з якою метою нам треба заїхати до лісу, безвідмовно привозили нас у вказаний в листі сосновий бір. Дем'ян Тимофійович Кушарук показав нам не тільки могилу батька, а й місце захоронення Ще восьми воїнів, котрі померли від ран в медсанбаті...
Коли я розповів про це голові міськвиконкому Р.Е.Герасимову, він пообіцяв перезахоронити залишки героїв на міське братське кладовище.
На траурний мітинг були запрошені ветерани 60-ї стрілецької дивізії І.І.Демченко, Н.Т.Фролов, колишні воїни-інтернаціоналісти, котрі допомагали афганському народу відстояти завоювання Квітневої революції. Всі вони взяли активну участь у перезахороненні залишків полеглих воїнів, а також розстріляного фашистами зв'язкового партизанів з'єднання А.П.Бринського-І.В.Сторонського.
Від імені всіх рідних прошу висловити через газету щиру подяку всім, хто відгукнувся у печальну для нас хвилину, віддав останню данину шани полеглим у борні з фашизмом воїнам.
В.Кобилянов, капітан Іллічівського судноремонтного заводу імені 50-річчя СРСР.
Материал подготовлен для пубикации «Обманутые войной»